Хорошівська районна державна адміністрація в Житомирській області

Паспорт району - загальні відомості про Хорошівський район

 

Районний центр – смт. Хорошів

Площа району становить 869,88 кв. км. (0,9 тис. кв. км), що складає 2,9 % території Житомирської області.

Населення за станом на 01.10.2014 р. -35 490 чол.

в т.ч.: - 20306 осіб мешкало у селищах міського типу, 

- 15 184 особи - у сільській місцевості.

 

 

Загальна інформація про регіон

Перша писемна згадка про населений пункт під назвою Олександрополь датується 1545 роком. У 1607 році він переходить у володіння польських магнатів, які перейменували населений пункт у Хорошки (згодом Горошки).

Горошки, як і вся Правобережна Україна, 1793 року увійшли до складу Росії. За адміністративним поділом того часу вони стали центром волості Житомирського повіту Волинської губернії й були подаровані Катериною П М.І.Кутузову. Коли у 1912 році відзначалося 100-річчя з дня перемоги російського війська над наполеонівськими полчищами, Горошки перейменували на Кутузове, в 1921 році – на Володарськ, а в 1927 році – на Володарськ-Волинський.

З 1966 року Володарсько-Волинський район – самостійна адміністративно-територіальна одиниця області.

 

Географічні дані

В геоструктурному відношенні територія району розташована в північно-східній частині Українського кристалічного щита і в своїй основі складається з давніх кристалічних і вивержених продуктів гірських порід гранітів, лабрадоритів.

Для району характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які в багатьох місцях виходять на дану поверхню й беруть участь у формуванні сучасного рельєфу, впливають на характер річкових долин, підземних вод і річкового покриву. Виходи кристалічних порід спостерігаються вздовж долин річок Ірша, Іршиця І, Іршиця ІІ, Поромівка.

Складна геологічна будова, неодноразові горотворні рухи, трансгресії стародавніх морів, що мали місце на території району, зумовили багатство і різноманітність корисних копалин.

Поверхня території району – слабо хвиляста рівнина поліського типу, із загальним нахилом на північний схід, чим обумовлені течії річок Ірша, Тростяниця та їх приток.

Гідрографічна мережа району розвинута досить добре. На 1 кв. м території району припадає близько 0,3 км загальної довжини річок. Головною водною артерією є річка Ірша, найдовша ліва притока Тетерева. Довжина річки становить 136 км, в межах району – 45 км.

Всього протікає 10 малих річок, загальною довжиною в межах району 179 км . Найбільші з них: Тростяниця – 26 км, Іршиця ІІ – 24 км, Іршиця І – 20 км, Добринка – 16 км, Поромівка – 15 км. Найменшу протяжність на території району мають Лемня – 3 км, Білка – 7 км.

На території району розміщені два водосховища – Іршанське та Дворищенське, площа водних дзеркал яких становить 831 га.

У районі споруджено 27 ставків загальною площею 1,2 тис. га.

Земельний фонд Хорошівського району складає 86988 га.

Район розташований в зоні мішаних лісів. Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ району становить 20,2 тис. га. Середній вік насаджень складає 40 років, загальний запас деревини – 2463,04 тис. м3.

Клімат району характеризується як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом, переважно м’якою і короткою зимою. Середньорічна температура повітря складає +6,6оС, пересічна температура січня становить -5,7оС, липня – +18,6оС. на території району в середньому за рік випадає 540-550 мм опадів. Переважають слабкі та помірні вітри. Середня відносна вологість повітря в районі становить 78%.

 

Кордони

Хорошівський район займає центральну частину Житомирської області. На півночі він межує з Коростенським районом, на північному сході – з Малинським, на сході – з Радомишльським, на сході та півдні – з Черняхівським, на південному заході – з Червоноармійським, на заході – з Ємільчинським районами. Загальна протяжність кордонів складає 155 км. Найбільша протяжність кордонів з Черняхівським районом (58 км), найменша – з Радомишльським районом (4 км).

Із півночі на південь територія району простягається на 34 км, а із заходу на схід – на 45 км. Площа району становить 869,88 кв. км.

Відстань до обласного центру становить 56 км; відстань до м. Київ – 187 км.

 

Природні ресурси

У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних корисних копалин представляє ільменіт. Ільменіт – цінна сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. Широко представлене у надрах району будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорит, граніти.

На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.

Район характеризується величезними покладами будівельного каменю: щебінь і бут, а також будівельними матеріалами місцевого значення: пісок, глина, суглинки, глей тощо.

 

Адміністративно-територіальні одиниці

Кількість населених пунктів – 80,

у тому числі:

кількість селищ міського типу – 3

кількість сільських населених пунктів - 77.

Адміністративним центром району є селище Хорошів.

 

Районна державна адміністрація

Голова РДА – 

Перший заступник голови РДА –  Римар Віталій Антонович

Заступник голови РДА – Ширченко Галина Іванівна 

Керівник апарату – Ткач Ігор Олександрович

Кількість працівників апарату –  23

 

 

Місцеві ради

Кількість місцевих рад – 22, в них депутатів – 374,

у т.ч. районна – одна, 42 депутати;

селищні - три, 90 депутатів;

сільські –вісімнадцять, 242 депутатів.

Кількість постійних комісій місцевих рад –74, в них депутатів – 355.

Кількість виконкомів місцевих рад –21, в них членів виконкомів - 173

Кількість політичних партій - 60, громадських організацій - 20.

Голова районної ради Ющенко Андрій Петрович

 

 

Населення

Станом на 01.10.2014 року на території району проживало 35 490 осіб, з них - 20306 осіб або 57,2 % мешкало у селищах міського типу, 15 184 особи або 42,8% - у сільській місцевості.

 

Загальна інформація

На території району сформувалось вузькогалузеве промислове виробництво. На підставі економічного обґрунтування до ключових галузей віднесені: добувна – видобування та збагачення руд кольорових металів та розроблення кам’яних та гравійних кар’єрів, виробництво неметалевих мінеральних виробів – виготовлення облицювальних виробів з природного каменю.

Частка підприємств добувної галузі у загальному обсязі промислового виробництва району становить 79%. У структурі виробництва переважає видобування та збагачення титанових (ільменітових) руд (філія «Іршанський ГЗК», ТОВ «Валки-Ільменіт», ТОВ «Межиріченський ГЗК»). Дані підприємства забезпечують потреби України та країн зарубіжжя в титановому концентраті, обсяги яких спільно з Верхньодніпровським гірничо-металургійним комбінатом Дніпропетровської області становлять близько 20% світового випуску.

 

Провідні підприємства району

- філія «Іршанський ГЗК» ЗАТ «Кримський титан»

- ТОВ «Валки-Ільменіт»

- ТОВ «Юніком-пром»

- СППФ «Укргранресурс»

- ТОВ «Ред Стоун»

- ПП «Іван»

- ПП «Рута»

 

Співробітництво, міжнародна торгівля

Понад 30 підприємств району здійснюють зовнішньо-торгівельну діяльність із 15 країнами світу. Найбільша питома вага у експорті продукції каменедобувної та каменеобробної галузей припадає на Російську Федерацію, Польщу, Білорусь, Литву. Одним з найбільш перспективних зовнішніх ринків для виробників природного каменю залишається російський. Найменування продукції, яка реалізувалася підприємствами району на експорт, було різноманітним: ільменітовий концентрат, труби зварні, блоки каменю, бруківка, деталі пам’ятників, заготовки із лісоматеріалів тощо.

Основними споживачами ільменітового концентрату, який виробляє філія «Іршанський ГЗК», є підприємства хімічної промисловості Чехії, Російської Федерації, Казахстану та США.

 

Соціальна інфраструктура

В галузі освіти функціонують: 22 загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі 3 гімназії, 9 навчально-виховних комплексів «ДНЗ-ЗНЗ» І-ІІІ ступенів та 1 ліцей (Нова Борова), в яких навчається 3773 школярі, працює 597 вчителів; 24 дошкільних закладів різного типу, в них виховується дітей – 1540, працює 153 педагогічних працівники.

У галузі охорони здоров’я працює Центральна районна лікарня у смт. Хорошів на 170 ліжок, Центр первинної медико-санітарної допомоги, 9 сільських лікарських амбулаторій сімейного типу, 23 фельдшерських та 3 фельдшерсько-акушерських пункти.

На території району функціонують пансіонати, підпорядковані Житомирській обласній раді: Володарсько-Волинський психоневрологічний інтернат, Новоборівський дитячий будинок-інтернат та психоневрологічний інтернат в смт Нова Борова, санаторій-профілакторій на 120 місць в смт. Іршанськ, який є власністю філії «Іршанський ГЗК».

В галузі культури функціонує: 31 клуб, 11 будинків культури, 3 музичні школи, 32 бібліотеки, 2 музеї.

Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки: Кутузівський парк, пам’ятник М.І.Кутузову, Михайлівська церква в с.Краївщина (1757р.), Здвиженська церква з дзвіницею в с.Кам’яний Брід (1787-1851рр.), дзвіниця Михайлівської церкви в с. Краївщина (1854р.), церква євангілістів християн-баптистів в с.Заздрівка (1896р.), церква Різдва Богородиці в с.Рижани (1914р.), церква Казанської Богоматері в с.Фасова (1919р.), районний Будинок культури (1987р.), загалом 76 пам’яток історії та культури.

Вся гама природних багатств надр району, і не тільки, представлена у Державному мінералогічному музеї коштовного та декоративного каміння Міністерства фінансів України в смт. Хорошів.

У виданій у 2007 році ілюстрованій книзі-путівнику «Туристськими шляхами Володарщини» вміщено три базових туристичних маршрути по району та краєзнавчо-пізнавальний по Хорошеву. Створено цифровий фотоархів пам’яток культури місцевого та національного значення.

 

Транспортна інфраструктура

Дороги

Мережа автомобільних доріг складає 303,6 км шляхів, в тому числі обласного значення – 66,2 км, місцевого – 237,4 км. Через територію району проходять: залізничний шлях Санкт-Петербург – Одеса протяжністю в межах району 22 км та автомагістраль Санкт-Петербург – Ізмаїл, функціонує 4 залізничні станції.

 

Технічна інфраструктура

Водопостачання

Селище Хоррошів забезпечується питною водою із артезіанської свердловини № 2 дебетом 24 м3 на добу, селища Іршанськ та Нова Борова – Іршанського водосховища.

Каналізація

Мережу каналізаційних систем району довжиною 33,2 км з об’ємом 2400 м3 на добу обслуговують 3 житлово-комунальних підприємства.

Газопостачання

По території району прокладено газових мереж: високого тиску – 9,8 км, середнього – 1,6 км, низького – 23,0 км. Постачальник природного газу – ВАТ «Житомиргаз».

Електричне постачання забезпечує Хорошівський РЕМ ВАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго».

Телекомунікації

Центр електрозв’язку № 5 ВАТ „Укртелеком” завершив реконструкцію сільсько-приміського вузла у Хорошеві, де встановлено цифрову станцію „Квант – Е”. Впровадження широкосмугового доступу для передачі даних дало можливість значно збільшити потік інформації, одночасно користуватися телефонним зв’язком та мати доступ до мережі Інтернет, поліпшити якість наданих послуг.

 

Фінансова інфраструктура

Загальна інформація

Мережа банківських установ району складає 2 філії та 5 відділень 5-ти банків України. Страхові послуги забезпечують 2 страхові компанії.